Світовим фінансовим ринкам загрожує друга Велика депресія, адже влади - зокрема, європейські - загубили контроль над ситуацією в економіці.

Єврокомісія каже про введення податку на фінансові операції і про введення штрафів за спотворення статистики. Сорос ж прямо вимагає створити єдиний для єврозони економічний уряд. Вітчизняні експерти, однак, впевнені: ці заходи лише відкладуть, а не скасують шок в єврозоні. І Росії у зв'язку з еврокрізісом чекають нові потрясіння.

Світових фінансових ринків загрожує друга Велика депресія, адже влади - зокрема, європейські - втратили контроль над ситуацією в економіці. Про це попередив у своїй п'ятничній колонці в британській газеті Financial Times американський фінансист Джордж Сорос. «Корінь кризи євро», за словами мільярдера, криється в тому, що кожна країна в єдиній, здавалося б, зоні змушена самостійно вирішувати свої фінансові проблеми. Опора на ідею самоконтролю об'єднаних країн не виправдалася. Підсумком інтеграції несподівано стала дезінтеграція. Європа розпалась на два шари - країн-боржників, які йдуть на дно, і країн-кредиторів, які піднімаються вгору і можуть диктувати свої умови слабким. Але на практиці ці умови для менш розвинених країн на кшталт каральних заходів, що прискорює їхнє падіння на дно.

У сформованій ситуації Європі терміново необхідно прийняти три ключові заходи, які допоможуть їй виграти час для створення нової стратегії зростання, без якої не подолати боргову кризу.

Перша захід, за Соросу, полягає у створенні єдиного для єврозони міністерства фінансів. Другий мірою має стати надання Європейському центробанку (ЄЦБ) наглядових функцій над національними банківськими секторами - в обмін на тимчасові гарантії і постійну докапіталізацію з боку регулятора. Третя міра полягає в тому, що ЄЦБ повинен дозволити країнам з невисокими темпами зростання - таким як Італія, Іспанія і т.п. - Проводити рефінансування за заниженими ставками.

Сорос звернув увагу, що запропоновані ним заходи не йдуть врозріз з Лісабонським договором та іншими основоположними європейськими документами. Хоча він не заперечує, що ці заходи радикальні.

Дійсно, пропозиції Сороса виглядають як більш жорсткий варіант, ніж так називає шість законодавчих ініціатив, які в середині минулого тижня схвалив Європарламент. В рамках цих ініціатив передбачається підвищити авторитет тих попереджень, які робить Єврокомісія щодо бюджетної політики країн єврозони, збільшити прозорість і поліпшити якість європейської статистики.

Зокрема, на законодавчому рівні запроваджуються штрафи: у розмірі 0,2% ВВП - за надання сфальсифікованою статистики по дефіциту бюджету та державного боргу; в розмірі 0,1% ВВП - за невиконання рекомендацій щодо виправлення макроекономічних дисбалансів. Єврокомісія отримує більше повноважень для того, щоб запросити в країн єврозони додаткову необхідну інформацію про їхнє становище. Створюється також законодавча база для нагляду за національними програмами реформ. Крім того, як повідомив в середу голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, відомство «схвалило пропозицію про введення податку на фінансові операції в ЄС». Податок буде стягуватися при купівлі акцій, облігацій, похідних фінансових інструментів. Він обмежить спекулятивні операції і поповнить європейського бюджету на 55 млрд. євро в рік, вважає Баррозу. Також у плани Брюсселя входить «випуск загальноєвропейських стабілізаційних облігацій». «Єврооблігації будуть стабілізаційними бондами, тобто тими цінними паперами, які передбачають вигоду для тих, хто грає за правилами і завдає шкоди тим, хто не грає за правилами», - пояснює Баррозу.

Опитані «НГ» експерти погодилися, що запропоновані Соросом заходи логічні. «Єдиний економічний уряд - це правильно. Зараз ситуація дуже дивна: валюта одна, а країни різні, і вони суверенні. У результаті, щоб прийняти рішення, треба всім домовлятися », - пояснює незалежний аналітик фондового ринку Олександр Разуваєв. Однак він тут же додає, що, навіть якщо ці заходи будуть реалізовані, все одно єврозона в своєму нинішньому вигляді вже не збережеться: «Швидше за все проблемні країни з неї випадуть. Або, можливо, все повернеться до того, що було раніше, - до німецької марки, французького франка ». Радник голови правління Національного республіканського банку Роман Брезицький, в свою чергу, зауважує, що якщо пропозиції Сороса будуть реалізовані, то позитивно на економіці розвинених країн вони позначаться лише на початковому етапі. «У довгостроковій же перспективі можуть початися проблеми. Підуть великі витрати, в тому числі на підтримку менш розвинених держав », - говорить Брезицький.

Для Росії зараз реалізується найгірший сценарій із усіх можливих, вважає Разуваєв, «тому що кішці відрубують хвіст по частинах». Хворобливі зміни єврозони розтягуються в часі, криза не долається, а посилюється, і європейський крах просто відкладається на потім. Росію в такій ситуації чекають нові потрясіння, адже Європа для неї - основний зовнішньоторговельний партнер з експорту та імпорту. Якщо в Європі впаде попит і ЄС, прагнучи скоротити свої ризики, почне розпродавати активи, то це відразу вдарить по російському експорту і приведе до падіння нафтових цін. Як підсумок - дефіцитний бюджет РФ і слабкий рубль.

Брезицький додає, що Росія не просто є одним з найбільших власників європейських цінних паперів, а й нарощує їх покупку. «І якщо в довгостроковій перспективі проблеми єврозони знову загостряться, то це відразу позначиться на Росії. Країна як мінімум почне менше заробляти », - говорить експерт.

Навряд чи принесе щось гарне Росії і податок на фінансові операції в ЄС, вважають аналітики. «Через цього податку частину клієнтури піде з європейських майданчиків - з Лондона, Франкфурта. Однак це зовсім не означає, що фінансові потоки тут же потечуть на російські майданчики. Незважаючи навіть на нашу ідею створити міжнародний фінансовий центр, до Росії переміститься мінімальна кількість операторів. Зараз величезний фінансовий потік спрямований в Азію. І в цьому потоці знаходяться в тому числі і російські інвестори, які теж переорієнтуються з Лондона на Шанхай, Сінгапур, Гонконг », - говорить Брезицький.

Дата публикации: 03.10.2011

Просмотров: 684

Все статьи